субота, 2 листопада 2013 р.

Чуб козацький

крапля історії
Чому запорізькі козаки носили довгі чуби? Чуб запорізького козака, або як говорили необізнані люди на нього, або навмисно. аби принизити, оселедець - це не просто елемент козацького способу, це ще й ціла легенда. По-перше, потрібно відзначити, що лише зрілі козаки, які вже встигли, що називається, понюхати пороху, мали право на довгий чуб. Така зачіска була під забороною для молодих воїнів. Це не говорить про будь ієрархії, а показує, що досвідчені козаки за час проведених битв встигли «заробити» стільки гріхів перед Богом, що ніякими молитвами їх вже не замолити. Будь запорізький козак був упевнений в тому, що численні гріхи після смерті обіцяють йому лише одне - «горіти в пеклі». У цьому зв'язку потрібно було придумати якесь рішення, здатне пом'якшити козацьку долю. Вихід був знайдений. Він полягав у наступному: козак не даремно відрощував собі чуб - саме за нього змилостивившись Господь таки витягне козака з пекельного полум'я. При цьому досвідчений козак мав носити оселедець так, щоб той спадав на ліву сторону. Це було потрібно для того, щоб волосся скидало нечисту силу, яка, нібито, сиділа у козака на лівому плечі і намагалася штовхнути того на безбожництво. Чуб був відмітною ознакою справжнього козака, який не забув про віру і усвідомив всі свої неправедні вчинки. Саме тому, у полонених запорожців турки часто відрубували довгі чуби, щоб їх віра похитнулася, і порятунку з пекла можна було не чекати.

Немає коментарів:

Дописати коментар